Громадські організації створюються людьми і для людей. І саме ці люди є джерелом неймовірних історій. Це може бути людина похилого віку, яка отримує життєво необхідну підтримку завдяки системі доставки їжі. Це може бути ветеран, який знайшов прихисток та адаптацію завдяки програмам допомоги. Або ж волонтер, який присвячує свій час заради великої мети.

У наш час, коли суспільство стикається з безліччю викликів, діяльність громадських організацій набуває особливого значення. За кожним добрим ділом стоять незліченні години збору коштів, залучення волонтерів, адвокації та підвищення обізнаності серед ключових зацікавлених сторін.

За кожною громадською організацією стоять чудові історії, які чекають на свою розповідь. Це не просто робить організацію “красивою”. Це може допомогти у залученні донорів, генеруванні позитивного висвітлення в медіа та підвищенні обізнаності про місію організації.

Тож, як громадській організації розпочати програму сторітелінгу (або, як дехто називає, “пошуку історій”)?

Все починається з розуміння суті організації: чим вона займається, кому служить і хто найбільше отримує вигоду від її діяльності.

Сторітелінг можна вважати одним із найважливіших комунікаційних інструментів для громадської організації, оскільки він допомагає емоційно зв’язатися з цільовою аудиторією та спонукає її до дії: пожертвування, волонтерства або поширення інформації про важливу роботу, що виконується у громаді.

Де використовувати історії? Інтегрований підхід

Історії можна інтегрувати в різноманітні комунікаційні канали та тактики залучення, зокрема:

• Дописи в соціальних мережах: Короткі, чіпляючі історії з візуальним супроводом, що закликають до дії.
• Відео: Короткометражні документальні ролики, інтерв’ю з бенефіціарами та волонтерами.
• Маркетингові матеріали: Брошури, флаєри, які замість сухої статистики містять реальні історії впливу.
• Аналітичні звіти або ілюстративні посібники: Навіть у офіційних документах можна інтегрувати короткі кейси, що оживляють дані.
• Спеціальні події: Виступи бенефіціарів, волонтерів, демонстрація відео-історій.
• Річні звіти та інформаційні бюлетені: Замість сухих цифр – живі історії успіху, що показують реальний вплив.
• Зв’язки з медіа: Створення прес-релізів та матеріалів, що базуються на сильних людських історіях.
• Контент вебсайту: Розділи “Історії успіху”, блоги, що показують глибину роботи організації.
• E-розсилки/E-бюлетені: Персоналізовані листи з історіями, що спонукають до пожертв чи участі.

Цифровий сторітелінг – це те саме, але контент орієнтований на онлайн-аудиторію з інтерактивністю, вбудованими медіафайлами та різними закликами до дії. Наприклад, інтерактивні карти, де можна побачити історії людей з різних регіонів, або короткі опитування після перегляду відео.

Основна помилка: Суха звітність замість емоцій

Велика помилка, яку роблять багато громадських організацій, — це ігнорування сторітелінгу. Керівники іноді вдаються до сухої “політичної балаканини”, що задовольняє лише правління. Ця відсутність емоційного зв’язку зрештою коштує організаціям нових коштів і нових донорів. Люди донатять та волонтерять не заради цифр у звіті, а заради змін, які вони бачать і відчувають.

Як створювати історії, що чіпляють? Поради від Newlark

Нижче наведено кілька корисних порад для громадських організацій, які планують “пошук історій”:

1. Тримайтеся реальності: Робіть історії про реальних людей, навіть якщо організація зосереджена на певних причинах (наприклад, допомога тваринам або екологія). Завжди шукайте людський вимір. Розкажіть про господаря тварини, яку ви врятували, або про жителя громади, чиє життя змінилося завдяки чистому довкіллю.
2. Будьте емоційними (але використовуйте це розумно): Не переборщіть і не намагайтеся просто “вичавити сльозу”. Найважливіше – не розповідайте, а показуйте. Ілюструйте, як ця історія приносить користь людині чи громаді. Замість “Люди страждали”, покажіть конкретну ситуацію та її поліпшення: “Завдяки нашій допомозі пані Галина, чий дім був зруйнований, отримала тимчасове житло і тепер має дах над головою”.
3. Переконайтеся, що історія повертається до організації: Важливо, щоб історія чітко показувала роль вашої організації. Наприклад, якщо ми беремо історію ветерана, який повернувся з війни, ми можемо використати його досвід взаємодії з організацією, додавши фрази на кшталт: “Ми допомагаємо багатьом ветеранам, як Іван, по всій країні, і робимо це вже 10 років.” Це створює прямий зв’язок між історією та вашою місією.
4. Постійно працюйте над новими історіями та створюйте “банк історій”: Не завжди потрібно розповідати лише про бенефіціарів. Це може бути волонтер, який присвячує свій час, тому що щиро вірить у місію організації. Це може бути донор, який розкаже, чому він обрав саме вас. Розробіть стратегію, яка підтримуватиме свіжість історій протягом усього року. Це може бути “Історія місяця” або серія історій “Наші герої”.
5. Повторно використовуйте історії: Їх можна переформатувати для використання в різних кампаніях: для великих зборів коштів, для новорічних звернень, для залучення нових донорів або для медіа-пітчів. Одна історія може мати багато життів. Наприклад, історія ветерана, який відновився, може бути використана:
   • У звіті для донорів про ефективність реабілітаційних програм.
   • У соціальних мережах для натхнення інших ветеранів звернутися по допомогу.
   • У прес-релізі для ЗМІ про успішні кейси.
   • У відеозверненні для кампанії збору коштів.
6. Будьте візуальними: Кожен, хто має смартфон і ноутбук, може змонтувати п’ятихвилинний фільм. Подумайте, як історія виглядатиме у друкованих матеріалах, в електронній розсилці або онлайн (на всіх платформах). Переконайтеся, що у вас є зображення та відео, щоб підкріпити розповідь. В епоху візуального контенту, якісні фото та відео є обов’язковими.
7. Розкажіть повну історію: Кожна історія має початок, середину та кінець. Ваша цільова аудиторія повинна бути проведена від початку до кінця, щоб зрозуміти переконливу історію про те, як життя змінилося на краще завдяки програмі або громадській організації. Покажіть проблему, шлях до її вирішення та результат.

Сторітелінг для громадських організацій – це потужний інструмент. Якщо його використовувати правильно, з належним плануванням та ресурсами, громадська організація може емоційно зв’язатися з ключовими зацікавленими сторонами та побудувати більшу впізнаваність бренду, щоб перевищити загальні організаційні цілі. Це не просто розповідь, це творення зв’язків, що перетворюються на реальну підтримку та зміни.

Яку найскладнішу історію доводилося розповідати вашій організації, і які уроки ви з цього винесли?