В Україні, де політичні процеси були невід’ємною частиною повсякденного життя, і які тепер вимушено поставлені на паузу, для виживання країни. Проте, надмірна обережність уникнення будь-яких політичних згадок може призвести до того, що громадські організації взагалі усуваються від впливу, залишаючись осторонь життєво важливих процесів.

Прагнення уникнути партійної заангажованості не повинно означати відмову від політичної позиції.

Що таке політичне, а що партійне?

Важливо чітко розрізняти ці два поняття:

• Політичне: Це дії, комунікації або зусилля, що пов’язані з владою, тим, як вона використовується, розподіляється та трансформується у можливості. Громадські організації за своєю суттю є політичними. Їхні місії, як правило, безпосередньо стосуються питань справедливості, рівності, доступу до ресурсів та захисту прав. Наприклад, в Україні, де триває повномасштабна війна, робота з підтримки внутрішньо переміщених осіб, захисту прав військовослужбовців, відновлення громад, протидії корупції, забезпечення доступу до освіти чи охорони здоров’я — все це неможливо без взаємодії з темами влади, її розподілу та впливу на різні групи суспільства. Неурядові організації працюють над трансформацією суспільства, а це завжди є політичним актом.
• Партійно-заангажоване: Це діяльність або комунікація, яка безпосередньо закликає голосувати за конкретних кандидатів чи партії, або лобіює їхні інтереси (чи протидіє їм). Саме цього громадянське суспільство має уникати, щоб зберегти свою незалежність та довіру.

Чому громадським організаціям потрібно бути політичними навіть під час війни?

Навіть в умовах воєнного стану, громадянське суспільство має відкрито використовувати свої політичні позиції, пов’язані з місією, щоб знаходити та розширювати коло прихильників, партнерів та союзників. Це створює спільноту навколо певних цінностей, які безпосередньо сприяють реалізації місії організації.

В Україні, де наразі заборонені вибори та політична активність зведена до мінімуму, громадські організації відіграють ключову роль у формуванні суспільної свідомості та адвокації змін, що є життєво важливими для виживання та майбутнього країни. Наприклад, коли йдеться про:

• Права людини та демократію: Громадські організації стоять на сторожі прав людини, відстоюють свободу слова, мирних зібрань, справедливий суд. Це не є партійною позицією, а фундаментальним політичним вибором на користь демократичного суспільства, який особливо актуальний під час війни, щоб не втратити досягнення.
• Відновлення та відбудова: Робота з відновлення зруйнованих міст та селищ, психологічна підтримка постраждалих від війни, допомога ветеранам — все це вимагає взаємодії з органами влади, місцевим самоврядуванням, міжнародними партнерами. Ці дії є глибоко політичними, оскільки вони стосуються розподілу ресурсів, прийняття рішень та формування майбутнього, яке буде закладатися вже зараз, у воєнний час.
• Боротьба з корупцією: Активісти, які борються з корупцією, не підтримують жодну партію, але їхня діяльність є яскраво політичною, оскільки вона спрямована на зміну системи влади та її відповідальності перед громадянами. Ця боротьба не припиняється під час війни, адже корупція послаблює державу зсередини.

Навіть у складних дискусіях, ми маємо одночасно підкреслювати людяність наших опонентів, водночас чітко аргументуючи, чому їхня політика не веде до бажаних для нас результатів. Наприклад:

• “Політичне насильство ніколи не є виправданим. Саме тому ми підтримуємо громадянський контроль, щоб убезпечити наших громадян та зберегти стабільність у суспільстві, що воює.”
• “Незалежно від особистих переконань, кожній людині має бути гарантований доступ до якісної медичної допомоги, особливо в умовах війни, коли це питання життя і смерті.”
• “Право на вплив на своє майбутнє є невід’ємним правом українця. Саме тому ми підтримуємо прозорі та справедливі процеси прийняття рішень, які дадуть змогу громадянам впливати на відбудову та розвиток країни.”

Час діяти: Будуємо майбутнє, яке об’єднує

Зараз, коли Україна стоїть перед вибором свого майбутнього, а будь-які політичні процеси є гіпотетичними до закінчення війни, саме час для громадських організацій активно і переконливо відстоювати своє бачення. Нам потрібно вдихнути життя в цю перспективу, брати участь у складних дебатах, які зміцнюють нашу демократичну систему та надають їй стійкості, та чітко пояснювати своїм аудиторіям, що стоїть на кону. Всі ми відчуємо вплив рішень, які приймаються зараз, у воєнний час. Громадянське суспільство має вже зараз відстоювати ту політику, яка відповідає інтересам України.

Українське громадянське суспільство не може дозволити собі бути аполітичним. Наша місія — це зміна, а зміна завжди має політичний вимір. Важливо не плутати це з партійною агітацією, яка наразі поставлена на паузу заради спільної перемоги. Ми маємо бути сміливими у своїх позиціях, чітко артикулювати цінності, які відстоюємо, і пропонувати рішення, що ведуть до більш справедливого та сильного суспільства. Тільки так ми зможемо ефективно впливати на майбутнє України та забезпечити її сталий розвиток.