Фінал фотоогляду 50 міст, які є найбільш дружніми до велосипедистів за версією Bicycling Magazine. Успіхи розбудови велоінфраструктури Сполучених Штатів, які варто брати на озброєння столичним велоактивістам.

Дивіться також попередні матеріали: Частина 4: місця 10-19 / 50. Частина 3: місця 20-29 / 50. Частина 2: місця 30-39 / 50. Частина 1: місця 40-50 /50.

 

Перше Місце зайняв Міннеаполіс
Безперечно, прохолодний Міннеаполіс став гарячим місцем для поїздок на велосипеді, пишуть в мережі (Clearly, chilly Minneapolis has become a hot place to ride a bike).

Велодоріжками Міннеаполіса можна проїхатись навіть взимку.

В місті створена розгалужена і зручна мережа велопрокату.

Велошляхи посеред зелених зон сприяють активному відпочинку.

На фото помітно, що велошляхи не відділені від автомобільних фізичними перешкодами.

2 місце – Портленд, штат Орегон

Критичні ділянки велодоріжок виділені дуже яскравим кольором.

Велопрокат посеред вулиць міста, не зрозуміло, чи автоматизований цей пункт.

3 Місце – Боулдер, штат Колорадо

Велодоріжка відділена від дороги яскравим кольором по всій своїй довжині.

Велопарковки біля закладів торгівлі. Майже як в Україні.

4 місце – Сієтл

5 місце – Юджін, штат Орегон

Юджінський автохам недовго стояв на велодоріжці: через годину приїхав офіцер, а водія оштрафували.

6 місце – Сан-Франциско

Велодоріжка на вулиці центру мегаполісу: місця вистачає усім.

На фото знято велоекскурсію містом. На фоні характерна архітектура кварталів Сан-Франциско. В одному з подібних будинків мешкав пан колишній Премьєр-міністр України з президентськими амбіціями, Павло Лазаренко протягом років домашнього арешту.

Велопрокат великий, але неавтоматизований і очевидно, розрахований на відвідувачів парку, а не для пересування містом.

7 місце – Медісон, штат Вісконсин

Окрема, фізично відділена від автошляхів велодоріжка в передмісті.

Велодоріжка поміж автодорогою загального користування та автобусною смугою. Таких прикладів розташування велоінфраструктури посеред центральних кварталів міст Сполучених Штатів багато.

8 місце – Нью Йорк сіті

Місто Нью Йорк має дуже розгалужену мережу автоматизованих точок велопрокату.

А це реалії велосипедистів міста – на завантажених дорогах велосипедисти вимушені їздити поміж автівок, що дає їм велику перевагу в заторах, хоч і наражає на небезпеку.

Відокремлена велодоріжка зі спеціальними світлофорами. На відміну від Київського велосвітлофора ці є дійсно затребуваними.

Карта точок прокату велосипедів демонструє масштабність велоінфраструктури міста. На фоні точок прокату ледь можна розгледіти виділені на карті велошляхи.

Наочна демонстрація того, що навіть за відсутності фізичного відокремлення велодоріжок, при адекватному регулюванні (камери, штрафи і т.п.) водіям зовсім не захочеться “проскочити” вулицю по велодоріжці.

9 місце – Тусон (Tucson), штат Аризона

Стовбчики посеред велодоріжки не тільки вказують на межу велосмуг. Вони ще виступають гарантією, що автомобіль на велодоріжку не запхається. На такій доріжці велосипедист може почуватись у безпеці.

А це шлях в передмісті, суміщений для автомобілей та велосипедів. Брак культури водіння та звички до велосипедистів на дорогах може якоюсь мірою компенсований чіткою розміткою та попереджувальними знаками на дорогах.

 

На останок, додам, що багато побачених прикладів влаштування велоінфраструктури мають значні недоліки, в основному це фізично невідділені велодоріжки. Особливо це небезпечно на ділянках доріг, де автомобілі рухаються з високою швидкістю, що загрожує неконтрольованим виїздом на автівок на велошляхи. І ще, велоінфраструктура США здається ще не досягла того рівня розвитку, як велоінфраструктура деяких країн Європи, наприклад Королівство Нідерланди. Там велорух є більш масовим, а велодоріжки попри вузькі вулиці – фізично відділені від автошляхів.

Дивіться також попередні матеріали:

Частина 4: місця 10-19 / 50. Частина 3: місця 20-29 / 50. Частина 2: місця 30-39 / 50. Частина 1: місця 40-50 /50.